методичні поради

 Методичні рекомендації з питань організації освітнього процесу в закладах  позашкільної                                               освіти в 2019-2020 навчальному році

                                                                      

Політичні, соціальні й економічні перетворення в Україні зумовлюють важливість більш ефективної організації освітнього простору в закладах позашкільної освіти. Відповідно, вимагає удосконалення зміст позашкільної освіти, його регламентація та обґрунтування на наукових засадах; актуалізується питання розроблення сучасних виховних технологій, які відповідають специфіці цієї ланки освіти.

Організаційно-правові засади функціонування закладів позашкільної освіти визначені Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про місцеве самоврядування в Україні», Загальною декларацією прав людини, іншими нормативно-правовими документами.

«Скарбничку» нормативно-правового забезпечення діяльності закладів позашкільної освіти в 2018-2019 навчальному році поповнили такі документи:

постанова         Кабінету       Міністрів       України        від      14.04.2018       №      168

«Деякі питання Державної служби якості освіти України»;

постанова         Кабінету       Міністрів       України        від      17.10.2018       №      845

Деякі питання дитячо-юнацького військово-патріотичного виховання»;

постанова         Кабінету       Міністрів       України        від      06.03.2019       №      187

«Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері позашкільної освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти»;

постанова        Кабінету       Міністрів        України        від      19.06.2019       №      532

«Про затвердження Положення про освітній округ і опорний заклад освіти»;

наказ Міністерства освіти і науки України від 03.05.2019 № 450 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську краєзнавчу акцію учнівської молоді «Українська революція: 100 років надії і боротьби»;

наказ Міністерства освіти і науки України та міністерства соціальної політики України від 19.03.2019 № 372/404 «Про затвердження Положення про Всеукраїнський форум юних натуралістів»;

лист Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 №1/9-500 «Про приведення у відповідальність експозиції музеїв, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки».

Заклади позашкільної освіти, враховуючи специфіку побудови їх освітньої діяльності (варіативність і різнорівневість, добровільність і багатоукладність, необмежені можливості ведення діяльності в часі та географічних межах, багатовекторна практична спрямованість навчання й виховання особистості), мають забезпечувати умови формування цілісної картини світу в свідомості дитини та сприяти вирішенню таких завдань:

модернізація освітньої діяльності закладів позашкільної освіти відповідно до запитів громадян, держави та суспільства на основі сучасних підходів; реалізація компетентнісного підходу в позашкільній освіті; активізація організаційних форм, методів і засобів освітньої діяльності закладів позашкільної освіти;

розвиток профільного та інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти за напрямами позашкільної освіти;

впровадження 8ТЕМ-освіти в закладах позашкільної освіти; удосконалення системи науково-методичної роботи на основі інноваційних технологій, оновлення навчальних програм, змісту, форм і методів освітньої діяльності на основі компетентнісного підходу за основними напрямами позашкільної освіти, впровадження педагогічних інновацій у практику роботи закладів позашкільної освіти.

У 2019 році комісією з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України схвалено для використання в закладах позашкільної освіти та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» 19 навчальним виданням, 25 навчальним програмам за різними напрямами позашкільної освіти (додаток 2).

Детальну інформацію про навчально-методичні видання, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційному веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (Ьіїр:// УАУш.ітго.цоу.иа/озуіїа/рогазЬкіІпа-озуіїа-Іа- уіЬоупа-гоЬоїа/паусЬаІпі-ргоцгаті/) та сайтах державних центрів позашкільної освіти: Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (ІіЦр.У/пелс.доу.иа). Національного центру «Мала академія наук України» (ЬПр://тап.еоу.иа), Українського державного центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді ГЬіїр://икгіипШг.от.иа\ Українського державного центру позашкільної освіти (ЬЦр:// исісро.сот.иа).

Звертаємо увагу, що в новому навчальному році залишаються чинними навчальні програми з позашкільної освіти, затверджені відповідними місцевими органами виконавчої влади, термін дії яких не перевищує 5 років.

Окремої уваги вимагає забезпечення закладів позашкільної освіти навчальними програмами за напрямами позашкільної освіти, які розроблено з урахуванням компетентнісного підходу до освітнього процесу, новітніх педагогічних технологій і досягнень науки, змісту Державних стандартів початкової освіти та Базового компоненту дошкільної освіти, інших нормативних документів.

Діяльність методичних служб закладів позашкільної освіти в новому навчальному році має бути спрямована на науково-методичний супровід процесів інноваційного розвитку закладів, створення навчально-розвивального середовища, яке формує у педагогів готовність до роботи на основі сучасних педагогічних технологій, до участі в педагогічних експериментах з випереджаючими, прогностичними завданнями.

Наразі Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» проводиться дослідно-експериментальна робота на базі таких закладів:

Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» м. Києва за темою Концептуальні основи модернізації змісту позашкільної освіти»;

Київського Палацу дітей та юнацтва за темою «Організаційно-педагогічні умови допрофільної підготовки та профільного навчання у позашкільному навчальному закладі»;

комунального закладу «Будинок творчості» Дунаєвецької міської ради Хмельницької області за темою «Розвиток життєвої компетентної особистості в умовах позашкільного навчального закладу»;

Хмельницького палацу дітей та юнацтва за темою «Створення моделі освітнього простору позашкільного навчального закладу в умовах децентралізації»;

комунального закладу «Сумський еколого-натуралістичний центр учнівської молоді» за темою «Формування життєвої компетентності вихованців у позашкільному закладі - Школі сприяння здоров’ю»;

позашкільних закладів Донецької, Полтавської та Львівської областей за темою «Модель надання освітніх послуг в системі позашкільної (неформальної) освіти».

З перебігом експериментів можна ознайомитися на веб-сайтах зазначених закладів позашкільної освіти та на сайті Інституту модернізації змісту освіти (ЬЦр5://іт20.£0У.иа).

Одним із завдань позашкільних закладів є організація та проведення масових заходів з дітьми, під час яких визначається рівень практичної підготовки вихованців, а також забезпечується їх змістовне дозвілля, створюються умови для пошуку й підтримки талановитих і обдарованих дітей. Кількість, місце, терміни проведення всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів регламентуються Планом всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2019 рік (за основними напрямами позашкільної освіти), затвердженим наказом МОН від 21.11.2018 № 1292. Координаторами кожного планового- заходу за відповідними напрямами позашкільної освіти на всеукраїнському рівні є державні центри позашкільної освіти. Таким чином, кожний заклад позашкільної освіти з урахуванням напряму своєї діяльності під час планування роботи повинен враховувати участь вихованців і педагогів у всеукраїнських заходах, які включені до зазначеного плану. Участь вихованців закладів позашкільної освіти в конкурсах, фестивалях, концертах, виставках тощо, які пропонуються різними громадськими, благодійними організаціями, здійснюється на добровільних засадах.

Згаданими державними закладами позашкільної освіти проведено або започатковано ряд нових, цікавих та оригінальних заходів, серед яких: Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, учасниками якого тільки у фіналі стали понад 1,2 тис. юних науковців-дослідників. Вперше проведено Всеукраїнську олімпіаду креативності «Оезііпаїіоп Іта^іпаїіоп», Форум юних натуралістів (Міжнародний дитячий центр «Артек»), Всеукраїнський конкурс «Світ дитячої вишиванки», акцію «Живий Ланцюг Соборності», Всеукраїнську краєзнавчу акцію учнівської молоді «Українська революція: 100 років надії і боротьби», Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») - «Школу джур козацьких» «Котигорошко» (молодша вікова група). Започатковано науково-освітній проект «Екологічний моніторинг Антарктиди» в межах Міжнародного наукового проекту «Дослідження стану виводкових колоній пінгвінів Р. рариа та Р. Абеїіае в підрайоні ККАМЛР 48.1 з використанням мережі фотокамер СЕМР (ССАМЬЯ Есовузіеш МопіІогіп§ Рго§гаш)». Високою активністю та підвищеним інтересом учасників вирізнялися дитячо-юнацький фестиваль мистецтв «Сурми звитяги» (2,5 тис. дітей), Всеукраїнський фестиваль-конкурс духових оркестрів «Армія дітям» (1,5 тис.), Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») - «Джура»-2018 (понад 70 тис.), Всеукраїнський конкурс з інформаційних технологій для дітей та молоді «ІТаІепі» (понад 1,6 тис.); Чемпіонат України серед юніорів з пішохідного туризму (понад 6 тис.), Всеукраїнський конкурс дослідницько-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник» (понад 3 тис.), Всеукраїнський конкурс «Земля - наш спільний дім» (майже 20 тис.), Всеукраїнські змагання учнівської молоді з різних видів технічної творчості (авіамодельного, судномодельного, автомодельного, ракетомодельного спорту та ін.).

Однією з форм підтримки, стимулювання та заохочення роботи творчих колективів, підвищення рівня їх майстерності, удосконалення форм, методів і засобів естетичного розвитку учнівської молоді є присвоєння їм почесних звань. За активну участь у справі відродження та примноження надбань національної культури і спадщини українського народу та високий рівень виконавської майстерності у 2018-2019 навчальному році почесні звання «Народний художній колектив» присвоєно 120 дитячим творчим колективам України, а «Зразковий художній колектив» - 278. Нагадуємо, що присвоєння цих звань здійснюється відповідно до Положення про почесні звання «Народний художній колектив» і «Зразковий художній колектив» системи Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом від 14.08.2002 № 461 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за № 936/7224.

Підвищенню ролі закладів позашкільної освіти, презентуванню досвіду їх роботи та досягнень сприяє участь педагогічних працівників у фахових конкурсах, виставках, фестивалях. Всеукраїнські заходи з педпрацівниками проводяться відповідно до Плану семінарів-практикумів для педагогічних працівників закладів позашкільної освіти на 2019 рік, затвердженого наказом МОН від 21.11.2018 № 1292.

Зокрема, з метою підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, стимулювання педагогічної творчості Міністерство щорічно організовує Всеукраїнський конкурс .«Джерело творчості». Починаючи з 2018-2019 навчального року,, організація та проведення конкурсу проходить відповідно до вимог Положення про

Всеукраїнський конкурс «Джерело творчості», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.11.2017 № 1527, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.12.2017 за № 1517/31385.

Минулого навчального року конкурс проводився в номінації «Керівник гуртка». Учасниками заочного туру III етапу конкурсу стали понад 90 керівників гуртків закладів позашкільної освіти з 22 областей України та міста Києва. На фінальний тур, що проходив 4-6 червня у м. Київ, були запрошені 37 конкурсантів у секціях «Керівник гуртка дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти», «Керівник гуртка військово-патріотичного напряму позашкільної освіти», «Керівник гуртка художньо-естетичного напряму позашкільної освіти», «Керівник гуртка еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти» та «Керівник гуртка туристсько-краєзнавчого напряму». Професійним журі відзначено глибокі знання та розуміння учасниками Конкурсу сучасних тенденцій розвитку освіти; новизну та оригінальність змісту й форм проведення занять; професійну взаємодію з аудиторією; методичну цінність презентованої освітньої діяльності; загальну культуру, педагогічний такт, ерудицію, креативність педагогічного мислення учасників.

Всеукраїнський конкурс рукописів навчальної літератури для закладів позашкільної освіти системи освіти проводиться відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2014 № 1008, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2014 за № 1166/25943. Минулого навчального року на конкурс усього було подано 100 рукописів.

Крім того, з метою формування інформаційного освітнього середовища позашкільної освіти, виявлення, поширення та впровадження досвіду використання інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій у роботі закладів позашкільної освіти, підвищення ефективності освітнього процесу в них щодо використання можливостей Інтернету щорічно проводиться Всеукраїнський конкурс веб-сайтів закладів освіти.

Результатом позашкільної освіти мають бути індивідуальні досягнення, особистісні позитивні зміни у навчанні, вихованні та розвитку кожної дитини. Командний підхід, задоволення індивідуальних потреб вихованців (учнів і слухачів), співпраця з батьками, психолого-педагогічний супровід, толерантне ставлення та створення безбар’єрного освітньо-розвивального середовища мають бути актуальним завжди.

ПЕРЕЛІК

                                                  навчальної літератури, рекомендованої для використання в закладах позашкільної освіти

в 2019-2020 навчальному році

з/п

Назва навчального видання

Автор/автори

Рішення науково-методичної комісії

Дослідницько-експериментальний напрям позашкільної освіти

1

Навчальна програма з позашкільної освіти дослідницько- експериментального напряму «Психологія»

Кравець С. Г., Романкова Л. М.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 № 22.1/12-Г-137)

2

Навчальна програма з позашкільної освіти дослідницько- експериментального напряму «Всесвітня історія»

Коляда І. А., Камбалова Я. М.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 №22.1/12-Г-145)

3

Навчальний посібник «Основи дистанційного зондування Землі: історія та практичне застосування»

Довгий С. О., Лялько В. І., Бабійчук С. М., Кучма Т. Л., Томченко О. В., Юрків Л. Я.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 № 22.1/12-Г-141)

4

Навчально-методичний посібник «Як написати науково-дослідну роботу: запитання та відповіді (історичне краєзнавство)»

І. Коляда, О. Кирієнко, Я. Камбалова

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-593)

 
 

 

 

 

5

Навчальна програма з позашкільної освіти дослідницько- експериментального напряму «Історичне краєзнавство»

І. Коляда,

Я. Камбалова

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-591)

6

Збірник навчальних програм дослідницько-експериментального напряму «Науки про Землю»:

«Основи науково-дослідницької діяльності у галузі географії;

«Основи науково-дослідницької діяльності у галузі географії»;

«Наукові дослідження в галузі географії»;

«Г еографія та ландшафтознавство»;

«Наукові дослідження у галузі геології»;

«Геологія, геохімія та мінералогія»;

«Гідрологія»;

«Метеорологія та кліматологія»;

«Г еоінформаційні системи у географії»;

«Прикладна метеорологія та кліматологія».

Білокінь В. В., Бревус С. М., Ворончук В. А., Денисенко О. О., Жданов Д. К., Косташук 1.1., Курлова 3. 0., Лихота С. О., Паламарчук Л. Слободянюк Т. В., Сніжко С. І., Романів О. Я., Халупко Н. О., Швець С. А., Шевченко І. М., Щербань І. М.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-587)

Еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти

7

Навчальна програма з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму «Біологія людини засобами БТЕМ-освіти»

Вержбицька І. В., Манжос О. Ю., Петрова О. Ю., Ярова Є. В.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 № 22.1/12-Г-144)

 

 

 

 

8

Навчальна програма з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму «Юні дослідники біорізноманіття»

Россоха В. В.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 № 22.1/12-Г-142)

Науково-технічний напрям позашкільної освіти

9

Навчальна програма з позашкільної освіти науково-технічного напряму «Фізико-технічний гурток»

Биковський Я. Т.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-594)

Оздоровчий напрям позашкільної освіти

10

Навчальна програма з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного напряму «Оздоровча гімнастика»

Маринич В. Л.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-590)

11

Навчальна програма з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного напряму «Оздоровчий волейбол»

Маринич В. Л.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-589)

Соціально-реабілітаційний напрям позашкільної освіти

12

Навчальна програма з позашкільної освіти соціально-реабілітаційного напряму «Європейський клуб»

Арутюнян О. С.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 № 22.1/12-Г-143)

Туристсько-краєзнавчий напрям позашкільної освіти

13

Навчальна програма з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму «Юні скаути»

Майдибура А. В.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 03.2019 № 22.1/12-Г-138)

 

 

 

 

14

Навчальна програма з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму «Скелелазіння»

Нєізвестний І. М., Г ончарова- Тисляцька А. Ю.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 № 22.1/12-Г-139)

15

Навчальні програми з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого та військово-патріотичного напрямів»

Заг. ред. Косило М. Ю., Кімакович В. Є.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 № 22.1/12-Г-136)

16

Навчально-методичний посібник «Скаутинг - освітня система»

Галецький Ю. С., Ніколаєв О. С.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-586)

17

Навчальна програма з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму «Вітрильний туризм»

Колотуха О. В.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-592)

Фізкультурно-спортивний напрям позашкільної освіти

18

Навчальна програма з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного напряму «Карате - тренуймося разом»

Когут І. О., Маринич В. Л., Чебанова К. В.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 26.06.2019 № 2; лист. ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-588)

Художньо-естетичний напрям позашкільної освіти

19

Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму «Петриківський розпис»

Корнієнко А. В.

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН від 15.03.2019 № 1; лист ІМЗО від 27.03.2019 № 22.1/12-Г-140)

 

 

                                   Сторінка  психолології

                                           

                                                   Разные виды интеллекта — IQ vs EQ

Замечено, что самые богатые и влиятельные люди далеко не самые умные. Ключом к успеху и славе, успешной карьере признан не просто интеллект, знакомый нам IQ (intelligence quotient), а эмоциональный интеллект — EQ (emotional quotient).

Это чрезвычайно модное сейчас в психологии понятие означает способность человека понимать и контролировать свои эмоции, а также интерес к людям, их чувствам, умение понимать их и управлять ими.

Понятие EQ — эмоционального интеллекта — введено американским психологом Линдсеем  Гарднером в 90-х годах, но изучение его за прошедшие более четверти века не позволило определить его четкие критерии, как это было сделано с IQ.

Однако, отмечены некоторые признаки, указывающие на высокий уровень эмоционального интеллекта. Вот некоторые из них:

- Богатый эмоциональный словарь — то есть, способность понимать оттенки переживаний и описать их;
- Живой интерес к людям, любопытство и эмпатия — умение ставить себя на их место, налаживать с ними контакт;
- Открытость к изменениям и умение приспосабливаться к обстоятельствам;
- Умение легко и без напряжения отказывать себе и людям, что указывает на самоконтроль и самоуважение;
- Желание делиться с людьми новыми знаниями, неожиданными подарками, не ожидая ничего в ответ;
- Способность быть благодарным тому, что имеешь, вместо того, чтобы жаловаться, что тебе чего-то не хватает — очень полезное свойство, уменьшающее уровень стресса и означающее хорошее психическое самочувствие.

Есть и другие свойства, к числу которых, к примеру, относится выражение «Лучшее — враг хорошего», то есть умение достигать результата, не стремясь к идеалу. Привычка переключаться с работы на отдых, а также, кстати, достаточный сон, который повышает интеллектуальное и эмоциональное состояние, тоже являются важными в данном списке.

Как известно, людей можно условно разделить на «правополушарных» (развито образное мышление, способность к творчеству) и «левополушарных» (логическое мышление, ориентация на достижение цели). Оказалось, что у правополушарных с эмоциональным интеллектом дело обстоит гораздо лучше, они хорошо сходятся с людьми

Исследования последних лет доказывают, что EQ — один из ключевых факторов успеха. Хорошо развитый эмоциональный интеллект позволяет добираться до вершин бизнеса, менеджмента и политики.

Однако, автор статьи в журнале Forbes Пьер Касс обращает внимание на еще один важный фактор успеха — VQ (vitality quotient), коэффициент жизненной энергии, то есть, способность заряжать энергией окружающих. Он считает, что для успешного лидерства именно VQ имеет решающее значение. И все же важно разностороннее развитие, ибо наличие энергии при недостатке ума может иметь нежелательные последствия.

Так, по мнению гениального полководца Наполеона:

- Люди с высоким интеллектом и мощной энергией становились генералами;
- Люди с высоким интеллектом и невысокой энергией — командирами;
- Люди с низким интеллектом и небольшим количеством энергии выполняли приказы;
- Самыми опасными являются люди с низким интеллектом и сильной энергией.

Уровни IQEQ и VQ — врожденные свойства, данные каждому человеку от природы, однако, ставя перед собой определенную цель, можно и нужно развивать их в себе. Вы можете легко понять, какой из типов интеллекта и какое из полушарий мозга у вас превалирует.

Интересно ли вам постоянно получать новые знания, или вы склонны к общению с людьми и есть ли у вас способность влиять на них, обладаете ли вы сильной энергетикой, можете ли повести людей за собой, и, главное, способны ли вы к принятию правильных, взвешенных решений.

Поняв себя и стимулируя многостороннее мышление, вы можете развить свои способности и раскрыть свой потенциал.

Немаловажно в этом смысле заниматься любимым делом, что повысит ваш интеллект  и жизненную энергию.

            На   допомогу   керівнику   гуртка

 

 

 

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ                      ПЕДАГОГА-ПОЗАШКІЛЬНИКА

Довго сам учися,

якщо хочеш учити інших.

У всіх науках і мистецтвах

плодом є правильна практика

Григорій Сковорода

 

     Впродовж останнього десятиріччя значно підвищилися вимоги до позашкільної освіти як рівноправного інституту в загальній освітній системі, відповідно до чого виникло питання щодо переосмислення стратегічних засад оновлення або реформування діяльності позашкільних навчальних закладів. При цьому головним залишається визначення, що позашкільна освіта – це спеціально організована діяльність, яка має яскраво виражену власну специфіку впливу, що дає їй певні переваги перед іншими засобами виховання.

      Сьогодні навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах передбачає охоплення таких галузей знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, підручника, навчального плану школи. А це, в свою чергу, підвищує вимоги до педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів. У статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що педагогічним працівником цих закладів повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи.

      Керівники гуртків, секцій, клубів, інших творчих об’єднань учнів переймаються питаннями оволодіння передовими технологіями навчання і виховання. Отже, у позашкільному навчальному закладі має бути створена система підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, яка покликана розвивати творчий потенціал сучасного педагога, вдосконалювати його методичну культуру.

І. Фактори впливу та форми роботи з підвищення фахової майстерності педагогів в умовах позашкільного навчального закладу.

 

Учитель може виховувати

 і навчати дітей,

доки сам працює

над своїм вихованням

К. Д. Ушинський

         Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеною Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

         Однією з основних умов якісної освіти є особливість педагога – людини сучасної, яка відчуває ритм життя, розуміє завдання сьогоднішнього дня. Як стверджує С. Т. Шацький: «Без учителя, який уміє творити і розуміти творене, шляху до нової школи не може бути», це є можливим  «… проводячи реформу школи через реформу вчителя».

         Епоха великих соціальних змін потребує появи нової особистості, яка несе в собі потенціал майбутнього, а виховати таку особистість здатен  учитель, який розуміє: «в новонародженій дитині – майбутнє нашого світу».

Педагог – ключова фігура у вирішенні всіх завдань будь-якої реформи освіти, тільки він може вплинути на якісну зміну результатів діяльності в закладах позашкільної освіти.

         Загально відомо, що кадри вирішують усе. А в позашкільній освіті  особливо, оскільки учні в наших закладах йдуть до конкретного педагога.

         Хтось прийшов зі школи вести гурток чи керувати дитячим об’єднанням, хтось із різних галузей культури, науки і техніки, маючи диплом про вищу чи середню спеціальну освіту. Дехто, наприклад, туристи, ступінь кваліфікації яких відображена не в дипломі, а в розрядах та званнях, прийшли тому, що захоплення переросло у професію.

         Всі ці люди досягли високого рівня професіоналізму одночасно із самостійним засвоєнням тонкощів роботи з дітьми в позашкільному закладі. Можна сказати, що всі вони – самоуки в найкращому розумінні цього слова.

На сьогодні вимоги до педагогів – позашкільників дуже високі.

         Вони повинні:

  1. Уміти бачити дитину в освітньому процесі, бо вона  - першооснова;
  2. Уміти чітко уявити, що від поставленої мети, якості навчально-виховного процесу, залежить якість результату ;
  3. Опановувати управління навчальним процесом  (вміння знаходити ресурси, проектувати, програмувати та організовувати процес освіти);
  4. Уміти розробляти та реалізовувати індивідуальні освітні маршрути для кожної окремої дитини;
  5. Одночасно навчати всіх, але по-різному;
  6. Володіти комунікативними якостями;
  7. Прагнути до партнерських стосунків зі своїми вихованцями, їх батьками;
  8. Проектувати і здійснювати професійну самоосвіту.

 

         Ставлення людини до самої себе багато в чому визначає сутність її особистості. Людина, яка впевнена в собі – це перш за все успішна людина. Бути успішним та самодостатнім – важливо у будь-якій професії, але для педагога ці якості є важливими найбільшою мірою.

         Для педагогів успішність, упевненість у собі – це можливість зберігати емоційне і фізичне здоров’я, інтерес до роботи, любов до дітей і пошану до колег.

         Основні якості успішної особистості виявляються в її професіоналізмі, самоактуалізації, самореалізації, умінні спілкуватися, умінні створити атмосферу поваги до себе й оточуючих.

         Важливу роль у формуванні успішної особистості відграє створення ситуації успіху, позитивного емоційного фону, визнання її перемог і досягнень.

Самоповага та самовпевненість педагога сприяє підвищенню його майстерності, поліпшенню якості навчально-виховної роботи .

 

Рис. 1. Умови формування успішної особистості педагога (модель)

 

Професійна компетентність, постійне самовдосконалення

Широке коло професійних контактів

Педагогічний такт, етика міжособистісних взаємин

Уміння самопрезентації (участь у професійних конкурсах, висвітлення у ЗМІ)

Співробітництво з психологом

Варіативність у виборі шляхів і способів самореалізації

Адекватна

«Я - концепція»

Особистість              педагога

         Одним із ефективних засобів, який забезпечує стабільний розвиток потенціалу педагога, здатного мобільно адаптуватися в професійних ситуаціях, самостійно набувати необхідні знання і застосовувати їх у практичній діяльності є підвищення професійної компетентності в системі науково-методичного супроводу його освітньої діяльності.

         Професійна компетентність педагога – це здатність вирішувати професійні проблеми і типові професійні задачі, що виникають в реальних ситуаціях фахової діяльності, з використанням знань, професійного та життєвого досвіду, цінностей та нахилів.

Компетентність завжди проявляється в діяльності педагога при вирішенні професійних завдань в органічному поєднанні з цінностями людини, тобто за умови глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності.

На практиці сенсом діяльності, яка має особистісну цінність, повинно бути досягнення конкретного результату (продукту) або способу поведінки.              (

 

                                                           Складові професійної компетентності педагога

 

Професійна компетентність

Відображають специфіку конкретної предметної або надпредметної сфери професійної діяльності (реалізація ключових та базових компетентностей в області навчального предмета)

Відображають специфіку окремої професійної діяльності:

- бачити дитину в освітньому процесі

- встановлювати взаємодію з іншими суб’єктами навчального процесу;

- будувати навчальний процес, орієнтований на досягнення мети конкретного ступеня освіти

Базові компетентності

Проявляється в здібностях вирішувати професійні завдання на основі використання інформації, комунікації, соціально-правових засад поведінки особистості в суспільстві

Спеціальні компетентності

Ключові компетентності

 

         Однією з форм оцінки професійної майстерності педагога позашкільного закладу є атестація. Атестація має допомогти педагогу:

Навчитись аналізувати власну програму на відповідність сучасним вимогам;

  1. Осмислити форми, методи, технології, які використовуються в освітньому процесі;
  2. Здійснювати педагогічний моніторинг педагогічного процесу;
  3. Здійснювати контроль та корегування діяльності об’єктів навчально-виховного процесу;
  4. Здійснювати самоаналіз рівня власної професійної діяльності.

         Під час атестації педпрацівників здійснюється планове відстеження  результатів їхньої діяльності шляхом застосування:

  1. Анкетування педагогів, які атестуються, з метою діагностики їх професійної підготовки;
  2. Тестування (діагностичне);
  3. Самоаналіз;
  4. Аналіз робочих документів педагога (програм, планування, навчально-методичного комплексу, роздаткового матеріалу);
  5. Аналізу занять педагогів за розробленими позиціями для діагностики.

         Відстеження результатів діяльності педагога дає змогу визначити ступінь сформованості ключових, базових та спеціальних компетентностей педагога, сильні та слабкі сторони, резерви, які не реалізовані, спланувати подальшу роботу з формування професійних компетенцій та підвищення професійної майстерності.

        У діяльності позашкільних навчальних закладів склалася система форм роботи з підвищення педагогічної майстерності. Найбільш розповсюдженими є наступні:

   Школа педагогічної майстерності( ШПМ) – це добровільне об’єднання педагогів з високою творчою активністю, із власним баченням проблем навчально-виховного процесу та шляхів їх розв’язання, з високими результатами своєї практичної діяльності, робота якого спрямована на удосконалення фахового рівня кожного учасника школи.

       Творча група це організований на громадських засадах невеликий колектив педагогів-позашкільників, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, забезпечують його творче застосування.

       Групова консультація – форма науково-методичної роботи з групою педагогів, зацікавлених вирішенням одних і тих же проблем з метою надання допомоги в самоосвіті.

       Самоосвіта – це самостійно надбані знання із різних джерел з урахуванням особистих інтересів і об’єктивних потреб позашкільного навчального закладу, додатково до тих, що отримані під час навчання у вищих навчальних закладах.

        Семінар – це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфікації.

         Педагогічний ярмарок – це показ досягнень педагогічного колективу, окремих педагогів з організації навчально-виховного процесу, науково-методичної діяльності, поширення передового педагогічного досвіду.

         Психолого-педагогічний семінар – полягає в ознайомленні з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки під керівництвом спеціалістів в даній галузі. Залучення до проведення зазначених семінарів науковців вищих навчальних закладів помітно підвищує загальну і педагогічну культуру учасників семінару.

        Майстерність  ділового спілкування – одна з важливих складових методичної майстерності. Ділове спілкування методиста з керівниками гуртків, колегами по роботі проходить в основному в формі бесід, семінарів, нарад, виступів тощо.                                                                                                                                   

        Бесіда – одна з основних форм ділового спілкування, яка має на меті наступне: вияснення і погодження позицій, обговорення результатів контролю, наприклад заняття гуртка, переконання в чому-небудь і т. д.

        В методичній роботі можна також використовувати дебати, як шлях до прийняття і використовування своїх рішень.

         Дебати (від французького - сперечатися) – це обмін думками, обговорення будь-якого питання, суперечки.

         Найбільш розповсюдженою формою спілкування адміністрації позашкільних навчальних закладів з педагогічним колективом є нарада.

         Нарада – колективне обговорення окремих питань з метою інформування чи отримання інформації, переконання чи спонукання до вирішення якогось питання, проблеми.

        Педагоги-позашкільники повинні також вміти вести дискусію, навчати цьому своїх вихованців.

         Дискусія (лат.discussio – розгляд, дослідження) – публічне обговорення якого-небудь суперечливого питання, проблеми. Дискусія передбачає організований обмін думками і поглядами учасників з даної теми, розвиває мислення, допомагає формувати погляди і переконання, виробляє вміння формулювати думки і висловлювати їх, вчить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів зважувати їх істинність.

        Широкою популярністю серед педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів користуються ділові ігри.

         Ділова гра – це навчання професійній діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов’язковим динамічним розвитком ситуації, задачі або проблеми в суворій відповідності з характером рішень та дій її учасників. В процесі ділової гри відбувається діалог на професійному рівні, зіткнення думок і позицій, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування й зміцнення, що веде до появи нових знань, сприяє набуттю досвіду вирішення професійних задач і психолого-педагогічних ситуацій.                                                                                                                                

        Тренінг (англ.training від train - навчати, виховувати) – метод активного навчання, спрямований на розвиток знань, умінь, навичок та соціальних настанов. Тренінги часто використовуються, коли бажаний результат це не тільки отримання нової інформації, але й застосування отриманих знань на практиці.

 

 

Методична картка     участі педагога в підвищенні науково-теоретичного рівня та професіоналізму

 

Прізвище, ім’я, по батькові_________________________________________

 

Рік  народження__________________________________________________

 

Освіта, спеціальність за дипломом__________________________________

 

Курсова перепідготовка___________________________________________

 

Рік атестації_____________________________________________________

 

Педагогічне звання_______________________________________________

 

ЗМІСТ РОБОТИ

 

Напрям роботи

2010-2011 навчальний рік

Проблема, над якою працює

 

Участь в роботі семінарів

(вказати теми, дату)

 

Новітні технології, якими володіє

керівник гуртка

 

Педагогічні технології, які апробуються

 

Виступи на засіданнях педради, нарадах

 

Відкриті виховні заходи

 

Відкриті заняття гуртків

 

Керівництво науково-дослідницькою роботою учнів

 

Публікації в пресі

 

Роботи, представлені на педагогічну ярмарку

 

Розробка авторських програм, методичних розробок занять гуртків, масових заходів (назва)

 

Вивчення науково-методичної літератури

 

Застосування передового педагогічного досвіду (чий і де)

 

Співпраця з науковцями, громадськими організаціями

 

 

Рис.3.1. Структура підвищення рівня професійної майстерності                       керівників гуртків

Результати роботи

 

  1. 1. Вивчення, узагальнення, поширення ППД.
  2. 2. Результативність  участі в конкурсах, заходах. 
  3. 3. Методичні розробки та рекомендації.
  4. 4. Творчі звіти педагогів. 
  5. 5. Результативність в педагогічних ярмарках.
  6. 6. Моніторингові дослідження.

7. Оновлення та поповнення науково-методичного  забезпечення.

Банк нових технологій ППД

Педагогічна рада

Інформаційно-аналітична діяльність, моніторинг

Науково-методична робота

Колективні форми

- Педради

- Наради  при директорі

- Психолого-педагогічні семінари

- Педагогічні виставки

- Педагогічні ярмарки

- Школа ППД

- Робота творчої групи

- Тренінги

Індивідуальні форми

- Співбесіди

- Індивідуальні методичні консультації

- Аналіз заняття гуртка

- Курси підвищення кваліфікації

- Атестація

- Самоосвітня робота

- Робота над проблемною темою

- Розробка проектів

- Творчі звіти

- Відкриті заняття

- Взаємовідвідування занять

 

 

Модернізація та інформатизація освітньо-виховного простору змістовно змінюють діяльність педагога-позашкільника – він перестає просто репродукувати знання, а починає опановувати і розробляти нові технології навчання і виховання, що, з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого – вимагає високого рівня технологічної і методичної підготовки.

З метою підвищення науково-теоретичного рівня професійної майстерності педагогів-позашкільників, розвитку творчості, на станції юннатів створена система методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

У новому освітньому просторі професійна компетентність педагога позашкільного навчального закладу передбачає розвиток таких функцій, як інформаційна(знати), діяльнісна (уміти), креативна (володіти) та розвивальна (бути).

Шляхи формування та вдосконалення професійної компетентності педагога в умовах особистісно-орієнтованого навчання :

  • самоосвітня діяльність, саморозвиток, пошук шляхів професійної самореалізації, здійснення безперервного навчання, оскільки «педагог живе доти, доки він - учень»;
  • апробація сучасних науково-методичних концепцій, виявлення та впровадження педагогічних технологій навчання і виховання, результатів інноваційного педагогічного досвіду та наукових досліджень;
  • оптимальне поєднання фронтальної, групової, індивідуальної форм організації навчального процесу, застосування активних (інтерактивних, кооперативних) технологій навчання, зокрема інтерактивні технології;
  • створення педагогом власної бази кращих розробок занять гуртка, цікавих прийомів, знахідок, ефективних інноваційних форм і методів;
  • забезпечення науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу: розроблення авторських програм еколого-натуралістичного профілю гуртків;
  • поповнення власного арсеналу інноваційними формами проведення занять гуртків;
  • цілеспрямована систематична робота над індивідуальною науково-методичною проблемною темою;
  • науково-дослідницька та дослідно-експериментальна робота педагога;
  • розроблення діагностичних процедур, завдань і тестів (різних за метою і ступенем валідності), перевірка ефективності застосованих методів навчання та виховання;
  • кооперативна професійна взаємодія з колегами, тобто участь у колективних та групових інноваційних формах методичної роботи: співпраця у творчих групах, науково-дослідницькій діяльності, організація консультативно-методичних груп, педагогічні чи психологічні тренінги,  участь у форумах щодо розроблення актуальних проблем сучасної позашкільної педагогіки, освіти, в методичних конференціях, презентаціях, у діяльності різноманітних шкіл (Школа молодого педагога, Школа педагогічного досвіду, Школа професійної майстерності, Школа сприяння здоров’ю), методичних дискусіях,  аукціонах,   діалогах, проблемних столах, педагогічних консиліумах, ділових іграх,дебатах, методичних мостах, у клубі творчих педагогів, творчих салонах, освітянських вечорах, в аналізі ситуацій за case-методом, фокус-групах, ігровому конструюванні, панорамі методичних знахідок, захисті творчих кооперативних проектів,  програм,  передових ідей,  підготовці та виданні альманахів, збірників;
  • збирання та складання творчого портфоліо педагога-позашкільника;
  • поширення набутого й апробованого досвіду, оприлюднення індивідуальних напрацювань на нарадах, педрадах, методичних об’єднаннях, у періодичній пресі, інтернет-ресурсах(розміщення матеріалів на власному сайті, web-сторінці тощо;

     Навчально-методичний супровід інноваційної діяльності педагогічних  працівників позашкільних навчальних закладів варто здійснювати шляхом організації та проведення засідань структурних методичних підрозділів, на яких слід розглядати питання впровадження інноваційних педагогічних технологій та методик, інтерактивних методів, прийомів та форм роботи, інформаційно-комунікаційних технологій; проведення науково-дослідницької роботи; апробації науково-методичної та навчальної літератури; поширення педагогічного досвіду тощо.

Інтерактивні методи формування професійної компетентності педагога-позашкільника

Ефективним методом групової роботи є тренінг – організаційна інтерактивна форма навчального процесу, яка спирається на досвід і знання її учасників; запланований процес, призначення якого - поповнити навички та знання учасників і виявити їхні ставлення, ідеї, поведінку з метою зміни  і оновлення. Тренінгові заняття спрямовані на формування навичок і підвищення життєвої компетентності учасників, тобто на формування професійної компетентності.

Особливо активно тренінгові методики використовуються у випадках, коли процес навчання спрямований саме на формування життєвих та професійних навичок та компетентності, а не на накопичення наукової інформації. Висока ефективність тренінгового навчання є результатом того, що:

  • цінується позиція й знання кожного учасника;
  • є можливість поділитися своїм досвідом і проаналізувати його в комфортній невимушеній атмосфері;
  • можна навчатися, виконуючи практичні дії;
  • помилки на тренінгових заняттях не призводять до покарання або негативних наслідків;
  • немає оцінок та інших «каральних» засобів оцінювання нових знань.

      У тренінговому занятті найчастіше використовуються методи: групової дискусії, міні-лекції, ігрові( ситуаційно-рольові, дидактичні, творчі, організаційні, імітаційні, ділові).

       Метод проектів -  метод пошуку, форма роботи, за якою учасники набувають знань у процесі планування та виконання практичних завдань проектів. Проект дає можливість тісно поєднати теорію з практикою.

       Серед об’єктивних переваг цього методу - мотиваційна спрямованість і розвивальне навчання. Метод проектів передбачає використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

       Позитивним у проектній діяльності є набуття таких компетентностей:

       • формування проектного мислення, мотивів і поведінки партнерства та співробітництва;

      • формування системи знань про проекти;

      • планування своєї роботи;

      • уміння аналізувати;

      • уміння приймати рішення;

      • уміння створювати кінцевий продукт;

      • здатність оцінювати себе та інших;

      • формування особистісних якостей.

      Цінність методу проектів полягає в тому, що він орієнтує на створення певного продукту.

       Залучення до проектної діяльності сприяє розвитку творчості, ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес самовдосконалення.

       Кейс-метод (метод аналізу ситуацій).

        В основу кейс-методу покладені концепції розвитку розумових здібностей.

        Суть методу полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень з певного розділу навчання дисципліни або виховної теми. До основних переваг кейс-методу належать:

• технологізація й оптимізація;

• методологічне насичення;

• можливість застосування у навчанні різних типів і форм;

• компетентісний підхід.

Робота над кейсом передбачає:

• розбір конкретної ситуації з певного сценарію, який передбачає самостійну роботу;

• «мозковий штурм» у межах малої групи;

• публічний виступ із представленням і захистом запропонованого рішення.

Завдання кейс-методу полягають у:

набутті навичок використання теоретичного матеріалу для аналізу    практичних проблем;

• виробленні вмінь формувати питання і запити;

        • формуванні вміння самостійно приймати рішення в умовах     

        невизначеності; 

        • формуванні навичок якісного та чіткого висловлювання та

          відстоювання власної позиції.

       Кейс-метод має певні переваги, тому що має великий потенціал формування особистісних компетенцій, а саме:

• соціальної активності;

• працьовитості;

• креативності;

• конкурентоспроможності;

• готовності взяти на себе відповідальність за результати аналізу ситуації,

  за роботу всієї групи;

• впевненості у собі;

• вольових якостей, цілеспрямованості;

• навичок роботи в групі;

• навичок комунікативної культури.